Слово Deutsch утворено від давньогерманського thioda, thiodisk і означає «говорить мовою народу», «народний», на відміну від «говорить латиною». Латинське theodisce, утворене на його основі і що вперше з'явилося в доповіді нунція Грегора синоду в 786 році н. е., описувало народи, що не говорять на латинській, зокрема німецькі (у тому числі і голландською мовою).
Сучасна літературна німецька мова (Hochdeutsche Sprache, або Hochdeutsch) розвинулась на основі верхньо-(південно-) і середньонімецьких діалектів (докладніше див Німецькі діалекти), які зазнали у VI—VIII століттях н. е.. так званого другого пересування приголосних, поступово вона також чинила вплив на діалекти, які не піддалися цьому процесу. Варто зауважити, що вживання прикметників hoch (нім. високий , верхній ) і niedrig (nieder-) (нім. низький , нижній ) в даному випадку описує географію мови, а не його якісну оцінку.
Середньовіччя послужило початком розвитку нової письмової та усної літературної німецької мови.
У 1521 Мартіном Лютером було перекладено на тоді ще не усталену новонімецьку письмову мову ( Neuhochdeutsch) Новий, а в 1534 — Старий Заповіт, що, на (спірну) думку вчених, вплинуло на розвиток мови цілих поколінь, тому що вже в XIV столітті було помітно поступовий розвиток загальнорегіональної письмової німецької мови, яку також називають ранньою новою німецькою мовою ( Frühneuhochdeutsch). Створення літературної письмової німецької мови було в основному завершено в XVII столітті .
На відміну від більшості європейських країн, літературна мова яких ґрунтується на діалекті столиці, німецька літературна мова є чимось «середнім» між середньо- і верхньонімецькими діалектами і вважається місцевою тільки в Ганновері. У північній частині Німеччині ця мова поширилася у сферах державного управління і шкільної освіти під час Реформації. В епоху розквіту Ганзи по всій північній Німеччині панували нижньонімецькі діалекти і нідерландська мова. З часом літературна німецька в північних регіонах Німеччини практично витіснила місцеві діалекти, які лише частково збереглися до сьогоднішнього часу. У центрі і на півдні Німеччини, де мова спочатку була більше схожа на літературну, населення зберегло свої діалекти.
Немає коментарів:
Дописати коментар